Майстерня класовода

1.Класифікація форм виховної роботи 

2. Класифікація методів виховання

3. Характеристика методів виховної роботи 

4. Іванов " Енциклопедія колективних творчих справ"  

  

"Золоті" правила класного керівника

1.     Учитель має бути особистістю, яка приваблює дітей.
2.     Учитель повинен викликати любов та повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає           кожну дитину та спілкується з нею, у стосунках з нею чесний і відвертий.
3.     Учитель має бути веселим і жартівливим.
4.     Учитель має раціонально використовувати свій час.
5.     Учитель має бути доброзичливим.
6.     Учитель має постійно вдосконалюватись, розширювати свій кругозір.
7.     Гасло вчителя: „Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням”.
8.     Учитель повинен реалізувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.
9.     Учитель має створити колектив, в якому панують доброзичливі стосунки.
10.   Учитель має любити, захищати дитину, поважати її почуття.

Закони та принципи організації колективу колективу

Основу теорії колективу розробив А. С. Макаренко. Їм же запропонована система законів і принципів.
1. Закон розвитку колективу. Полягає в тому, що не повинно бути зупинки у розвитку колективу; "Зупинка в розвитку означає смерть колективу", - писав А. С. Макаренко. Їм же були виділені три основні стадії розвитку дитячого колективу. З цього закону є важливий наслідок: там, де немає масової об'єднуючою діяльності, для членів групи розвитку колективу не відбувається, наприклад, це може мати місце в школі, якщо вчитель звужує взаємодія дітей тільки до вивчення предметів.
2. Принцип педагогічної доцільності. Доповнює закон розвитку і полягає у відборі змісту життя дитячої групи, видів діяльностей, характері спілкування, які повинні відповідати завданням виховання.
3. Закон паралельної дії ("педагогіка паралельної дії"). Він грунтується на наступному:• педагогічна позиція вихователя по можливості прихована від дітей;• вплив на особистість в основному йде через групу, її авторитет і громадську думку;• вихователь переважно працює з групою або її активом, якщо останній сформований.
4. Принцип відповідальної залежності. Кожен член групи відповідальний за дії групи в цілому. І навпаки, колектив відповідає за дії і вчинки кожного свого члена.
5. Принцип перспективних ліній. Це принцип майбутніх, перспективних, справ, які принесуть задоволення і радість усім членам групи, "завтрашня радість". Він заснував на тому, що загальні емоції і справи зближують членів групи. Виділяють три групи перспектив: близькі (відбудуться в найближчі години, дні), середні (відбудуться в найближчі тижні і місяці), далекі (події, очікувані через роки). При роботі з середніми перспективами вихователь використовує такі прийоми: привернення уваги до перспективи: її деталізація; нагадування; спільне обговорення і переживання; посильну участь всіх членів групи; драматизація; неодмінна виконання обіцяного.Для того щоб цей принцип сприяв розвитку колективу, необхідно використовувати перспективи: корисні і моральні; об'єднуючі дітей; засновані на творчості і особистій участі членів групи.
6. Принцип активної цілеспрямованості. Полягає в тому, що в дитячій групі повинні бути енергійна, активна, "мажорна" атмосфера. Це відповідає віку молодшого школяра, для якого характерно емоційне позитивне ставлення до подій, цікавість і жадоба нового.
7. Принцип традицій в колективі. Традиція - це ті елементи, що повторюються в житті групи, які відрізняють її від інших груп. Сенс використання традицій у вихованні полягають в тому, що вони згуртовують дитячу групу на основі спільних переживань і дій, створюють відчуття причетності і захищеності її членам, висловлюють громадську думку. Виділяють кілька типів традицій: загальношкільні; правила і порядки в класі; повсякденні ритуали групи.